Тимченко Марфа (1922–2009) – українська художниця. Народилась в с. Петриківка, Дніпропетровськоі обл. Закінчила дворічну школу петриківського розпису (1938). Навчалась в Київській художній школі майстрів народного декоративного мистецтва (1938-1941). Працювала на Коростенському фарфоровому заводі (1940-1941); художником-монументалістом у відділі народного мистецтва інституту художньої промисловості Академії архітектури (1944-1947); художником по тканинах у фонді СХУ і в артілі Художпром (1947–1954). Член СХУ (з 1950). У 1954 р. була запрошена на Київський експериментальний кераміко фарфоровий завод на посаду художника де пропрацювала 33 роки. Активний учасник виставок у межах СРСР та за кордоном (з 1947). Володар чисельної кількості орденів, медатей та грамот. Заслужений майстер народної творчості (1960). Орден «Знак Пошани» (1966). Почесна грамота Президії ВР УРСР (1973). Делегат з’їзду художників СРСР, м. Москва (1977). Делегат, багатьох з’їздів та конференцій київської СХУ. Член журі ради фарфорової промисловості. Народний художник України (1977). Розпис магазину «Казка» в м. Києві до Міжнародного року дитини (1979). Розпис центральної дитячої бібліотеки до 950-річчя м. Біла Церква та інші монументальні розписи (1983-1984). Лауреат премії ім. К. Білокур (1990). Член НСМНМУ (1994). Лауреат Національної премії України ім. Т. Шевченка (2000). Орден «За заслуги» (2002). Орден «Княгині Ольги» (2007).
Тимченко Марфа (1922–2009) – українська художниця. Народилась в с. Петриківка, Дніпропетровськоі обл. Закінчила дворічну школу петриківського розпису (1938). Навчалась в Київській художній школі майстрів народного декоративного мистецтва (1938-1941). Працювала на Коростенському фарфоровому заводі (1940-1941); художником-монументалістом у відділі народного мистецтва інституту художньої промисловості Академії архітектури (1944-1947); художником по тканинах у фонді СХУ і в артілі Художпром (1947–1954). Член СХУ (з 1950). У 1954 р. була запрошена на Київський експериментальний кераміко фарфоровий завод на посаду художника де пропрацювала 33 роки. Активний учасник виставок у межах СРСР та за кордоном (з 1947). Володар чисельної кількості орденів, медатей та грамот. Заслужений майстер народної творчості (1960). Орден «Знак Пошани» (1966). Почесна грамота Президії ВР УРСР (1973). Делегат з’їзду художників СРСР, м. Москва (1977). Делегат, багатьох з’їздів та конференцій київської СХУ. Член журі ради фарфорової промисловості. Народний художник України (1977). Розпис магазину «Казка» в м. Києві до Міжнародного року дитини (1979). Розпис центральної дитячої бібліотеки до 950-річчя м. Біла Церква та інші монументальні розписи (1983-1984). Лауреат премії ім. К. Білокур (1990). Член НСМНМУ (1994). Лауреат Національної премії України ім. Т. Шевченка (2000). Орден «За заслуги» (2002). Орден «Княгині Ольги» (2007).
Тимченко Марфа (1922–2009) – українська художниця. Народилась в с. Петриківка, Дніпропетровськоі обл. Закінчила дворічну школу петриківського розпису (1938). Навчалась в Київській художній школі майстрів народного декоративного мистецтва (1938-1941). Працювала на Коростенському фарфоровому заводі (1940-1941); художником-монументалістом у відділі народного мистецтва інституту художньої промисловості Академії архітектури (1944-1947); художником по тканинах у фонді СХУ і в артілі Художпром (1947–1954). Член СХУ (з 1950). У 1954 р. була запрошена на Київський експериментальний кераміко фарфоровий завод на посаду художника де пропрацювала 33 роки. Активний учасник виставок у межах СРСР та за кордоном (з 1947). Володар чисельної кількості орденів, медатей та грамот. Заслужений майстер народної творчості (1960). Орден «Знак Пошани» (1966). Почесна грамота Президії ВР УРСР (1973). Делегат з’їзду художників СРСР, м. Москва (1977). Делегат, багатьох з’їздів та конференцій київської СХУ. Член журі ради фарфорової промисловості. Народний художник України (1977). Розпис магазину «Казка» в м. Києві до Міжнародного року дитини (1979). Розпис центральної дитячої бібліотеки до 950-річчя м. Біла Церква та інші монументальні розписи (1983-1984). Лауреат премії ім. К. Білокур (1990). Член НСМНМУ (1994). Лауреат Національної премії України ім. Т. Шевченка (2000). Орден «За заслуги» (2002). Орден «Княгині Ольги» (2007).
