Левченко Петро Олексійович (1856-1917) – український живописець-пейзажист, графік, майстер інтер'єрних композицій. Народився в 1956 році в м.Харків, в родині заможного купця. На виставці учнівських творів 1873 року в Петербурзі був нагороджений срібною медаллю. У 1878 році вирушив на навчання до Петербургу. Був вільним слухачем Петербурзької Академії мистецтв (1878–1883), де вчився у М. Клодта, П. Чистякова, В. Орловського. У 1895 році відвідав Париж, де ознайомився з творами французьких імпресіоністів, що мало вплив на його подальшу творчість. Левченко жив переважно у Харкові, викладав у Харківській міській школі малювання і живопис. Був одним з засновників та постійним членом Харківського товариства любителів мистецтва, експонентом Товариства пересувних художніх виставок (від 1886 до 1904 він був учасником майже всіх художніх пересувних виставок), Товариства південноросійських художників, Товариства київських художників, багатьох виставок у Харкові. Творчість не принесла художнику слави і багатства за життя. Він помер у бідності, невизнаний та забутий. Тільки після його смерті 1917 року було організовано виставку творів майстра, де було представлено понад 700 його полотен, що розкрили його надзвичайний талант.
Левченко Петро Олексійович (1856-1917) – український живописець-пейзажист, графік, майстер інтер'єрних композицій. Народився в 1956 році в м.Харків, в родині заможного купця. На виставці учнівських творів 1873 року в Петербурзі був нагороджений срібною медаллю. У 1878 році вирушив на навчання до Петербургу. Був вільним слухачем Петербурзької Академії мистецтв (1878–1883), де вчився у М. Клодта, П. Чистякова, В. Орловського. У 1895 році відвідав Париж, де ознайомився з творами французьких імпресіоністів, що мало вплив на його подальшу творчість. Левченко жив переважно у Харкові, викладав у Харківській міській школі малювання і живопис. Був одним з засновників та постійним членом Харківського товариства любителів мистецтва, експонентом Товариства пересувних художніх виставок (від 1886 до 1904 він був учасником майже всіх художніх пересувних виставок), Товариства південноросійських художників, Товариства київських художників, багатьох виставок у Харкові. Творчість не принесла художнику слави і багатства за життя. Він помер у бідності, невизнаний та забутий. Тільки після його смерті 1917 року було організовано виставку творів майстра, де було представлено понад 700 його полотен, що розкрили його надзвичайний талант.
Левченко Петро Олексійович (1856-1917) – український живописець-пейзажист, графік, майстер інтер'єрних композицій. Народився в 1956 році в м.Харків, в родині заможного купця. На виставці учнівських творів 1873 року в Петербурзі був нагороджений срібною медаллю. У 1878 році вирушив на навчання до Петербургу. Був вільним слухачем Петербурзької Академії мистецтв (1878–1883), де вчився у М. Клодта, П. Чистякова, В. Орловського. У 1895 році відвідав Париж, де ознайомився з творами французьких імпресіоністів, що мало вплив на його подальшу творчість. Левченко жив переважно у Харкові, викладав у Харківській міській школі малювання і живопис. Був одним з засновників та постійним членом Харківського товариства любителів мистецтва, експонентом Товариства пересувних художніх виставок (від 1886 до 1904 він був учасником майже всіх художніх пересувних виставок), Товариства південноросійських художників, Товариства київських художників, багатьох виставок у Харкові. Творчість не принесла художнику слави і багатства за життя. Він помер у бідності, невизнаний та забутий. Тільки після його смерті 1917 року було організовано виставку творів майстра, де було представлено понад 700 його полотен, що розкрили його надзвичайний талант.
