Баклицький Вудон (1942-1992) – український художник-новатор, яскравий представник постмодернізму в Україні. Народився в с. Новоєловка (Казахстан) під час другої світової війни, куди родину було евакуйовано після поранення батька на фронті. Переїхали у Київ (1949). Мріючи стати художником, вчився самостійно: багато читав, малював, копіюював твори улюблених художників. Змінив чимало професій, суміщаючи їх із безперервною художньою творчістю. У своїй творчості продовжував лінію українського та російського авангардизму 1920-х років. За радянських часів перебував у андеграунді. Проводив неофійційні спільні виставки з художником М. Тригубом на старому Цегляному заводі (1962). Брав участь у виставці неформального об'єднання «Рух» (1977). Був учасником групи художників «New Bent» (в якій також були М. Тригуб і В. Борозенець). Був членом групи незалежних художників «Стронцій-90» (1990–1992), які у своїх творах відстоювали чистоту екології Землі. Роботи зберігаються Національному художньому музеї України та приватних колекціях в Україні й за кордоном.
Баклицький Вудон (1942-1992) – український художник-новатор, яскравий представник постмодернізму в Україні. Народився в с. Новоєловка (Казахстан) під час другої світової війни, куди родину було евакуйовано після поранення батька на фронті. Переїхали у Київ (1949). Мріючи стати художником, вчився самостійно: багато читав, малював, копіюював твори улюблених художників. Змінив чимало професій, суміщаючи їх із безперервною художньою творчістю. У своїй творчості продовжував лінію українського та російського авангардизму 1920-х років. За радянських часів перебував у андеграунді. Проводив неофійційні спільні виставки з художником М. Тригубом на старому Цегляному заводі (1962). Брав участь у виставці неформального об'єднання «Рух» (1977). Був учасником групи художників «New Bent» (в якій також були М. Тригуб і В. Борозенець). Був членом групи незалежних художників «Стронцій-90» (1990–1992), які у своїх творах відстоювали чистоту екології Землі. Роботи зберігаються Національному художньому музеї України та приватних колекціях в Україні й за кордоном.
Баклицький Вудон (1942-1992) – український художник-новатор, яскравий представник постмодернізму в Україні. Народився в с. Новоєловка (Казахстан) під час другої світової війни, куди родину було евакуйовано після поранення батька на фронті. Переїхали у Київ (1949). Мріючи стати художником, вчився самостійно: багато читав, малював, копіюював твори улюблених художників. Змінив чимало професій, суміщаючи їх із безперервною художньою творчістю. У своїй творчості продовжував лінію українського та російського авангардизму 1920-х років. За радянських часів перебував у андеграунді. Проводив неофійційні спільні виставки з художником М. Тригубом на старому Цегляному заводі (1962). Брав участь у виставці неформального об'єднання «Рух» (1977). Був учасником групи художників «New Bent» (в якій також були М. Тригуб і В. Борозенець). Був членом групи незалежних художників «Стронцій-90» (1990–1992), які у своїх творах відстоювали чистоту екології Землі. Роботи зберігаються Національному художньому музеї України та приватних колекціях в Україні й за кордоном.
