Сиротенко Олександр (1897–1975) – український живописець і педагог. Народився в с. Ворожба (нині – місто в Сумській області). Навчався у О. Гофмана та в Київському художньому училищі (1913-1918) у І. Селезньова, Г. Крушевського, М. Струнникова, Г. Дядченко, Ф. Красицького, а також в Київському художньому інституті (1921—1927) у Ф. Кричевського. Аспірант Харківського поліграфічного інституту (з 1931), асистент Харківського художнього інституту (з 1932). Член Асоціації художників Червоної України (1928–1929), Українського мистецького об'єднання (1929–1931), Спілки художників України (з 1932). Працював викладачем Київського художнього інституту (з 1934). Учасник бойових дій ІІ Світової війни (1941—1942). Викладач Українського відділення при Московському художньому інституті в евакуації в місті Самарканді (1942-1944). Після війни повернувся до Києва, до роботи в Київському художньому інституті, де в 1947 році отримав звання професора. Викладав до 1969 року. Серед його учнів: О. Лопухов, В. Одайник, Т. Голембієвська, В. Рижих, В. Гурін та ін. За педагогічну діяльність нагороджений орденом «Знак пошани» та медаллю «За трудову відзнаку».
Сиротенко Олександр (1897–1975) – український живописець і педагог. Народився в с. Ворожба (нині – місто в Сумській області). Навчався у О. Гофмана та в Київському художньому училищі (1913-1918) у І. Селезньова, Г. Крушевського, М. Струнникова, Г. Дядченко, Ф. Красицького, а також в Київському художньому інституті (1921—1927) у Ф. Кричевського. Аспірант Харківського поліграфічного інституту (з 1931), асистент Харківського художнього інституту (з 1932). Член Асоціації художників Червоної України (1928–1929), Українського мистецького об'єднання (1929–1931), Спілки художників України (з 1932). Працював викладачем Київського художнього інституту (з 1934). Учасник бойових дій ІІ Світової війни (1941—1942). Викладач Українського відділення при Московському художньому інституті в евакуації в місті Самарканді (1942-1944). Після війни повернувся до Києва, до роботи в Київському художньому інституті, де в 1947 році отримав звання професора. Викладав до 1969 року. Серед його учнів: О. Лопухов, В. Одайник, Т. Голембієвська, В. Рижих, В. Гурін та ін. За педагогічну діяльність нагороджений орденом «Знак пошани» та медаллю «За трудову відзнаку».
Сиротенко Олександр (1897–1975) – український живописець і педагог. Народився в с. Ворожба (нині – місто в Сумській області). Навчався у О. Гофмана та в Київському художньому училищі (1913-1918) у І. Селезньова, Г. Крушевського, М. Струнникова, Г. Дядченко, Ф. Красицького, а також в Київському художньому інституті (1921—1927) у Ф. Кричевського. Аспірант Харківського поліграфічного інституту (з 1931), асистент Харківського художнього інституту (з 1932). Член Асоціації художників Червоної України (1928–1929), Українського мистецького об'єднання (1929–1931), Спілки художників України (з 1932). Працював викладачем Київського художнього інституту (з 1934). Учасник бойових дій ІІ Світової війни (1941—1942). Викладач Українського відділення при Московському художньому інституті в евакуації в місті Самарканді (1942-1944). Після війни повернувся до Києва, до роботи в Київському художньому інституті, де в 1947 році отримав звання професора. Викладав до 1969 року. Серед його учнів: О. Лопухов, В. Одайник, Т. Голембієвська, В. Рижих, В. Гурін та ін. За педагогічну діяльність нагороджений орденом «Знак пошани» та медаллю «За трудову відзнаку».
